День слов’янської писемності і культури
Рівноапостольні брати Кирило і Мефодій – слов’янські просвітителі та проповідники християнства у IX столітті на території Моравії (територія сучасної Чехії), за походженням болгари.
Брати були ченцями, слов’янську абетку створили у грецькому монастирі. Слов’янська писемність була створена в IX столітті, близько 862 року.
Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» на ім’я візантійця Костянтина, який, прийнявши чернецтво, став Кирилом. А допомагав йому в богоугодній справі освіти слов’янських народів старший брат Мефодій.
На початку XІX століття, разом із відродженням слов'янських народностей, відновилася й пам'ять про слов’янських первоучителів.
У середньовічній Європі слов’янська мова стала третьою мовою після грецької та латинської, за допомогою якої поширювалося слово Боже. Двадцятирічна просвітницька діяльність Кирила та Мефодія і їх учнів мала всеслов’янське значення: вони підняли освіту і спільну культуру слов’янських народів на високий щабель, заклавши тим самим основи церковнослов’янської писемності, фундамент усіх слов`янських літератур.
В Україні День слов’янської писемності і культури встановлений відповідно до Указу Президента України «Про День слов'янської писемності і культури» від 17 вересня 2004 року.
Коментарі
Дописати коментар